Слабий я серцем не душею

Слабий  я  серцем,  не  душею,
Дивлюсь  троянда  розцвіта,
Як  ластівка  понад  землею,
Над  нами  низько  проліта.
Як  вітер  дме  у  день  спекотний
І  нас  приємно  освіжа,
Як  річки  подих  благородний
Усіх  купатись  заклика.
Як  животворної  вологи,
Краплинку  вічності  й  добра,
Дощу  чекають  на  підмогу
Рослинки,  люди  і  земля.
І  як  на  небі  ні  хмаринки,
І  раптом  в  ранки  весняні
З`явились  сірі,  а  де  сині
Хмаринки  в  сивій  далині.
З`явилися  купчасті  хмари
З-за  горизонту  мрійних  дум,
Немов  живі  дерев  отари  -  
Все  йде,  гуде  зелений  шум.
І  як  оця  весела  днина
Біжить  за  обрій  в  синяву
І  мрію  я,  бо  я  людина,
І  вірю  в  краще,  бо  живу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501184
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: Анатолій Сулим