Голубінь незабудок

Розплеска́лось  небо  поміж  гір
Пригорщами  ніжних  незабудок.
Борознять  колоною  маршруток
Бджоли  напарфумлений  ефір.

Розсікають  чисту  голубінь,
Що  настояв  день  на  медуниці,
На  солодких  пахощах  кориці,
На  смолі  янтарних  мерехтінь.

На  шовкових  кісоньках  верби
Вітерець  музичить,  мов  на  арфі.
Річка  у  меланжевому  шарфі
Берегам  розчісує  чуби.

Мерехтять  наскрізні  гребінці
У  яскравих  сонячних  софітах,
Світяться  зелені  очі  літа
У  краплині  на  моїй  руці.

У  гаю  мелодію  дзвінку
Цвірінчить,  насвистує  синиця
В  діамантах  росяних  іскриться
Бедрик  на  вологому  листку.

В  купелі  квіткових  ворожінь,
Небом  заколисана  вершковим,
Споглядаю  простір  неозорий  -
Незабудок  чисту  голубінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500527
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Наталя Данилюк