Ти прийшов із казкових глибин моїх мрій.
Моя справжня, остання, єдина любов...
В мою зболену душу веселку надій
Перелив, мов нектар, звеселяючи кров.
Золотими ключами сердечний мій храм
Ти відкрив і осяяв мільйоном свічад.
Хай же всесвітом ложе застелеться нам,
І зіграє весна таїну серенад...
Кожен погляд твій п'ю і бентежно ловлю,
Без твоїх же очей я блукаю в імлі...
І тому так тебе, мій коханий , люблю,
Як ніхто не любив на цій грішній землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500506
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Ірина Хміль