Пробачте рідні за усе,
За все що я незміг зробити.
Пробач кохана за те,
Що сильніш неможу полюбити.
Пробач мене найкраща матусю,
За всі сльози пролиті.
Тат і ти мене прошу пробач,
За бездарно роки прожиті.
Пробач бабусю, дід і ти пробач,
За те що нестав я ідеалом.
За те що рідко приїджав,
І то за м'ясом або ж салом.
Пробачте мене друзі я молю,
Що вас підводив часто.
Що сам себе не пізнаю,
І "недовіра" - моє гасло.
Я прошу пробачення за все,
Що недолугий такий став.
І що попри усі перепони,
Я всеж її покохав.
За те що бився до кінця,
І ніколи не здавався.
Що свободу у лодонях тримав,
Щоб мною ніхто не грався.
Пробачте за усі даремні спроби,
Що я, раз у раз робив.
Що не піддавався примхам погоди,
І що знаходив, коли щось губив.
Пробач Господь благаю,
Що інших часто я судив.
За все мене Господь пробач,
Я кару свою заслужив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500055
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: 333