Вигадана муза

Її  не  цікавлять  вірші,  мною  для  неї  написані...
Та  й  взагалі  менш  за  все  вона  любить  поезію
Її  наділили,  знаєте,  зовсім  не  тими  рисами...
Не  мріє  вона  про  Париж,  Лондон,  Афіни,  Венецію.  

Її  дратують  пісні,  що  співаю  їй  під  балконом...
Їй  -  противний  мій  голос,  огидна  -  моя  гітара...
Вона  боїться,  що  скину  в  болото  її  корону...
І  вважає,  що  я  -  ніхто,  отже  я  їй  -  не  пара  ...  

Вона  зваблює  своїм  тілом  сотні  чоловіків..
І  їй  не  відомі  правила  моральної  етики.
Її  телефон  розривається  від  дзвінків.
І  їй  більш  до  вподоби  практики  ніж  теоретики.

У  неї  яскраво-зелені  очі  і  довге  руде  волосся.
У  давнину,  знаю  точно,  її  б  у  вогні  спалили..
якщо  б  їм  не  забракло  духу,  якщо  б  не  забракло  сили...
Якщо  б  вона  існувала  насправді,  а  не  просто  мені  здалося...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499372
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Любомир Винник