Покотилося сонце по небу
В неозорій ясній вишині...
Не благай про кохання, не треба.
Не потрібно цього вже мені.
Он на сонце насунули хмари...
У гаю не щебечуть пташки...
Розчинилось кохання, мов мара.
Відійшло. Хай лікують роки
Цей наш біль. І сльозинки солоні,
Світло-чисті, мов пам"яті щем,
Покотились дощем у долоні...
Повновісним осіннім дощем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2014
автор: Сокольник