Коли ти спиш, стає твій сон,
Реальністю для мозку,
Ідентичний життю клон,
Вилитий з м'якого воску.
Мені наснилась зла війна,
Жорстока вбивця люду,
Ненаситна кров'яна,
Наслана, як Кукла Вуду.
Таємними руками та,
Обколота голками,
Хоча ладонь їхня суха,
Душа здиха від травми.
У ньому сльози, трупи, труни,
Взриви, вистріли, жорстокість,
Оскал тваринний, жага жити,
Бій іде. Як пси ті, за ту кість.
Проснувсь, дотаяв свічки воск,
Закінчився клону момент,
Хоча не вірю, а молюсь,
Щоби настав війні "the end".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499041
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2014
автор: Федор Богданов