тихіше, люба, тихіше, не варто так панікувати
краще, мабуть, не стане, а лікувати
його у собі немає ніякого змісту
й це [чортове] місто
болить і пече
це [місто] де кожен бачить свою столицю
шукай мене в ньому, лови за спідницю
роби із мене об'єкт фетишизму
торкайся крізь простір, дивись крізь призму
[цілуй у плече]
у Піднебессі сьогодні хмарно,
за що б не взявся - усе на марно
карма у ліжку з чужими жінками
[до всіх твоїх тріщин нам йти роками]
вітаю. [твоя перемога]
мій фетиш стає аж бісівськи звичайним
і не римованим [навіть не чайним]
чужої торкається, може й цілує
ту, що не бачить, не знає й не чує
ту, котру оминає тривога
ту, що персоніфікує мого
[Бога]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498828
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Помаранчева дівчинка