Ми різні, різним молимся богам
І душі наші гріє різне світло.
Твою солоне море омива
І сонце розпікає непривітно.
В моїй душі завжди полярна ніч,
Зорі та сяйво зеленаво-біле,
Будиночки засніжені, в них піч,
Там господиня випікає вміло
Хоч печиво, щоб пити з молоком...
Та тобі це все зовсім нецікаво,
Ти навертаєш сонце на цей світ
І замість молока тепер там кава...
Все тане і вода кудись тече,
Ти хочеш замість снігу океани,
Та від самої себе не втечеш
І я такою все одно не стану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2014
автор: Рудий Сум