Весь світ вкривається павутиною. Яка то з’єднує, то нищить нас. І вляпавшись в неї вже не вирвешся.
Ця павутина окутує нас, від народження, до смерті. Щорічно накладаючи нові і нові шари, заплітаючи нас в кокон.
Що ж це за кокон? Дехто називає його іменем “Життя”, хтось кличе “Доля”, наївні кличуть “Інтернет”, що обвиває землю дротами.
А як же я, називаю цю павутину і цей кокон? В мене нема для нього назви. Але більше лякає те, що ж за павук сплів все це?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498393
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Andry Monk