Якось я усміхнусь і скажу:
«Дивіться, люди, я-щаслива».
У відповідь мені найкраще:
«Чому так? Ти не заслужила.»
А інші:
«Я за тебе радий». Чи
«Я пишаюся тобою».
«На світі повно є нещасних,
Тож не хвалися безсоромно.»
Одні спитають:
«Як вдалося?
Мабуть, облудними шляхами.»
І глянуть дивно так, і скоса,
Неначе все про мене знають.
«Оце так класно. В тебе доля.»
Всміхнуться заздрісно і злісно.
«Ти перебрала алкоголю?»
Докине ще хтось саркастично.
А хтось підійде найтихіше:
-То що ти кажеш? Ти - щаслива?
Ану ж бо, глянь мені у вічі.
У тебе усмішка брехлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498237
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Sylvia Plath