Як згасали очі у моєї мами…


Світлій  пам`яті  моєї  матері  присвячую...

Як  згасали  очі  у  моєї  мами,
То,  здавалось,  всесвіт  зараз  затремтить,
Обливалось  серце  у  мене  сльозами,
Почекай,  матусю,  почекай  ще  мить.

Обнімаю  ніжно  ще  гарячі  руки
І  спинити  хочу  невблаганний  час.
Вже  така  коротка  відстань  до  розлуки,
Скоро  наша  пташка  полетить  від  нас.

Стомлене  обличчя,  погляд  світлий,  ясний…
Я  життя  читаю  у  твоїх  очах,
Збережу  у  серці  образ  твій  прекрасний
І  з  тобою  буду  бачитися  в  снах.

Що  тут  розуміти?  Як  тут  пояснити?
Швидко  пролітає  все  без  вороття.
Погляд  твій  прощальний,  мудрістю  налитий,
Я  запам’ятаю  на  усе  життя.

Мудреці,  поети,  славні  музиканти,
Творите  шедеври  ви  про  матерів,
А  мені  достатньо  погляду  одного,
Щоби  зрозуміти  суть  життя  без  слів.

Знову  буйним  цвітом  уквітчалось  літо,
І  медами  пахнуть  луки  і  сади.
Твій  відхід,  матусю,  обернувся  в  світло,
І  для  нас  ти  будеш  сонечком  завжди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498138
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: дочка бджоляра