Милий Боже, прости. Я слабка і напружена.
І немає прощення, кипить котлован.
Мені знову явилась та чортова дюжина,
І незламний характер. І долі вулкан.
Де ти, Господи? Знову мене ти залишив...
Чи ще дивишся пильно із вершин самоти?
Я ніколи, ніколи не стану вже іншою.
Я б воліла у світ уже інший піти...
І озвався Господь, підібравши мереживо,
Темних сліз таїну витер променем з хмар.
Та й промовив, стурбовано, але довершено:
"Ти, дитино, не плач. Повернеться Ікар.
Він літає далеко, йому муляють крила,
Він упевнений в тому, що ти - не його.
Але дам тобі слово, що будеш щаслива.
Він повернеться, чуєш. І ти знаєш - чого..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497880
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Fallen angel