Я є сучасний Дон Кіхот,
Любий каприз для Донни Анни,
Що мого серця, справжня панна,
Для неї – хоч на ешафот.
Тримаю зброю у руках,
А на щиті троянда біла,
Всіх ворогів здолаю сміло,
По вітру їх розвію прах.
Та мій старий,залізний кінь,
Не розуміє в чому справа,
Чому тримаємо ряд правий,
Де в наших діях Янь, де Інь.
Нам світлофор не є указ,
Коли вітряк за перехрестям,
Ми з Росіантом – слуги Честі,
Нас не лякає, з права «Краз».
Горить бензин, реве мотор,
Примара – Млин, давно позаду,
Ми втілюємо Божий задум,
Веземо Донні Анні торт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2014
автор: Федик Юрій Михайлович