Смійся в очі, клянися бездумно
Хай гримить серед літа гроза,
Хай сльоза, що впаде-нерозумна...
Хай слова, що спалили дотла,
Твою душу-малу та бездумну
Вже не вчинять тобі більше зла.
Ти не смійся, коли душу крає,
Не бреши, хоч і правда тяжка,
Моє серце лиш в тиші вмирає,
Моя доля-вселюдська,важка.
Мої ніжно-свинцеві повіки,
Мої мертво-холодні вуста,
І глухі та розпачливі крики
Не впізнає ніхто...ніч пуста.
Солов'ї не говорять людською,
Птаха не пророкує життя,
Хтось не буде вже більше з тобою,
Хтось не хоче твого каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497513
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Анна Кюртс