Україно, звідкіль твоя сила
І коріння твоє вікове.
Як в окраденій скіфській могилі,
Дух смиренний в тобі живе.
Я вклоняюся низько, поштиво
І цілую руки твої.
Вірю в тебе, як в древнєє диво,
Що свої розженеш баглаї.
Ти у серці моїм, Україно,
Я пишаюсь іменням твоїм.
І від діда і батька уклінно
Ще й онукам тебе заповім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Надія Гуржій