* * *

Незбагненно  дивна  наша  Україна,
Рідної  історії  не  бажаєм  знать.
І  в  усьому  світі  –  ми  такі  єдині,
Що  на  материнській  «стидно»  розмовлять…

«Матюги»  московські  за  молитву  маєм.
Гріх  то  є  найтяжчий  –  рідне  зневажать!
Ми  своє  Трипільське,  ницо  зневажаєм,
Гнів  паде  Господній  –  будемо  страждать!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497397
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Іван Краснокутський