Порожні очі колишніх друзів,
В серцях ненависть, двобій словами –
Страшна реальність вже без ілюзій,
Що ми насправді були братами.
Одне коріння – давнішня пісня.
Любов і єдність – лиш на папері,
Де замість спроби порозуміння
Стріляють, б’ються, ламають двері…
Повстали люди – і брат на брата
Іде війною, безжально, грізно, –
Підступний задум тирана-ката.
О, схаменіться! Бо буде пізно…
Вже гинуть діти, вогонь палає,
Ридає мати: «Ще скільки? Доки?»
Заціпеніли. Ніхто не знає,
Коли ж в країні настане спокій.
Криваве сонце понад горою,
І мироточать святі ікони…
Отямтесь, люди! Складайте зброю,
Щоби над вами не били дзвони!
Брати і сестри, усі народи,
Для кого рідна свята Вкраїна, –
Заради миру дійдемо згоди!
У нас Вітчизна одна-єдина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497235
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)