Дівчинко-спогад

Вона  не  хотіла  здаватися  старшою,
Її  просто  дійсно  боліло,
Жагуча  сув’язь  очей  фісташкових,
І  блідо-рожеве  тіло.

Дівчинко-спогад,  
Тягуча  сажа,
Зелений  присмерк,
Холодний  чай.
Повітря  сипуча
Присутність  часу.
Сашко,  Сашко,
Прощай.

Її  не  бентежить  трава  і  пам’ять,
Корінням,  що  глибше  вниз,
Кохання  –  це  теж  свого  роду
Камінь,
Синій  немов  ірис.

Тримай  цей  камінь  під  правим
Ребром  –  
Маленький  Єрусалим.
Кохання  –  це  шви,  що
Ідуть  між  крилом
Із  глибоким  вхідним  раневим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497162
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин