Вона не хотіла здаватися старшою,
Її просто дійсно боліло,
Жагуча сув’язь очей фісташкових,
І блідо-рожеве тіло.
Дівчинко-спогад,
Тягуча сажа,
Зелений присмерк,
Холодний чай.
Повітря сипуча
Присутність часу.
Сашко, Сашко,
Прощай.
Її не бентежить трава і пам’ять,
Корінням, що глибше вниз,
Кохання – це теж свого роду
Камінь,
Синій немов ірис.
Тримай цей камінь під правим
Ребром –
Маленький Єрусалим.
Кохання – це шви, що
Ідуть між крилом
Із глибоким вхідним раневим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497162
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин