Серце, спинися!
Серце, вже досить...
Досить боліти, іскрою тліти,
Досить вже вірити,
думати , мріяти,
про те життя, що
й удвох вже не втримати...
Сенсу звонити, писати,чекати...
і безупину життя марнувати...
Мабуть не доля.
Мабудь не час.
Любиш? Не любиш?
Розсудить нас час...
Все те що було,
пішло в небуття...
Ти був невзмозі
Стримат`и слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497048
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Ольга Рорбах