В напіврозваленій таверні,
В старій розхитаній корчмі
Сидять там ґноми, люди, ельфи,
І чародії, й відьмаки,
І маги, й гобіти, й дракони,
Вовки, перевертні, вампіри,
Страшенні відьми, ніби хворі,
Й красиві відьми там сиділи.
Там чародійки й байкарі,
І кобзарі, і менестрелі,
Поети пьють там до зорі,
Яким весь світ - своя оселя.
Там чорна кішка муркотить,
Із підвіконня поглядає,
Де день і ніч собі сидить,
І всіх присутніх в хаті знає.
Там разом сотня горить свічок,
І в шибку стука місяць-серп,
Повсюди шепіт, дим із пічок,
І тіні, змоклі під дощем.
За корчмарів там - дві дівиці,
У чорних шатах, шитих сріблом,
Під каптуром ховають лиця,
Та на столи кладуть наїдки.
На ніч проводять до кімнати
Й простих бродяг, і королів,
Бажають їм спокійно спати,
І двері тихо замкнуть їм.
Так кожен день, що від світанку
Й до ночі пізніх вже годин
Стоїть корчми гостинний ґанок,
Відкриті двері завжді в нім.
Стоїть похилена корчма,
У вікнах світло завжди сяє,
І дим все валить з димаря,
Нарід там різний все гуляє.
Стоїть таверна, та стоїть.
Заглянуть просить на гостину,
Не на годину, хоч на мить,
І випить там чого чарчину.
"Заглянуть просим, привітатись.
Ви, любі гості, звідкіля?
Чого налити, що подати?
Чи ж ви прийшли порозмовлять?
Ми вас чекали, любі гості,
Прошу, проходьте та сідайте.
Чи спішите кудись ви, може,
Чи тут залишитеся на ніч?
Ми раді будем вас прийняти,
І прихисток вам дать від зливи,
Лиш не забудьте потім нам ви
Яку копійку дать, чи гривню."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496778
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Анаж