Моє сумління не прокинеться,
коли, тебе цілую, любого.
Хоч, засвербить буває - минеться,
бо, не хочу кохати другого.
Ти чоловік не мій, хоч маришься,
в моїх обіймах, як ріднесенький.
Хоча, буває, ти нахмаришься,
коли втрачаєшь день цілесенький.
Бува, забудеш, що заміжняя,
коли горнусь до тебе, з ласкою.
Бо, лиш з тобою, така ніжная.
Тобі, зі мною, як зі сказкою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496775
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Оксана Квитка