Страшімось промовляти «Слава…».
Соромтесь жовто-голубої долі.
Будинок Профспілок палає –
По Україні, боже, привид волі
Йде під знаменом «Gott mit uns!».
Жахливий кроків його хруст:
Донецьк, Луганськ, Одеса-мама…
На стольний Київ оглядались?
Вже й люди в нелюдах! Що з вами?
Ще вчора захід й схід – братались!
Що з вами сталося? Що з нами?!
Яку таку ділити кістку
Взялися?.. Гудимо невістку,
До підборідь в лайні пливемо –
Неславу «Славі» ллємо, ллємо...
«Нехай вони!» – «Пускай они!»
Ще не стомились від брехні?..
Коли правителем безправ’я,
Гріх промовляти горде «Слава…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496694
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Михайло Нізовцов