Нічь. Нічого не чутно. Окрім лайкання в соцмережі наступної напівоголеної шльондри. Легше не буває клац-клац-клац.
– Оце жoпа! ого нафіг такі цицяри?! о а ця нічого. – Ще один клац і ми вже друзі ха-ха-ха!
В лічку – Я хочу тебе крихітко. Видалила – стервo.
Нічого, шукаємо наступну
"о єєє! оггайт!!!"
Помічаю що навушники рве Вакар – це добре.
"Де ми є? Кто ми є?"
– Мене не єбе – похибцем відповідаю на вічні питання.
– Зачекай моя цицькато-жoпаста муза, я йду до тебе!
"...чесно скажи як тебе звати?..."
Ще декілька кліків клац-клац-клац чуешь? я вже близько.
"Сьогодні ти моя, а завтга ти для всіх...оеее оггаааайт..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496443
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.05.2014
автор: Федор Фатум