Поклич у вирій лунами дощів.
Бринить дивами черешневий гомін.
Я виллюсь небом у твої пісні,
Спаду туманом на кленові крони
Десь далеччю озвуться холоди.
Попросять прихистку чужі долоні.
За небокраєм губляться сліди
Забутих снів обманутої долі
А ти ще досі маришся вітрам
Степів далеких.Тихо стелиш літо.
Між пальців, павутиною життя,
Снуєшся липнем і гречаним цвітом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496237
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Яся Сингаєвська