Лупцює дощ мої примерклі вікна,
А громовиця ,мов з гармати б`є,
Звивається змія, небесна відьма,
І шкалить зуби, стежечки заллє!
Так темно в хаті. Тільки часом блисне.
Та це не сонце, що несе тепло.
Цей блиск ,як пострах, мов батіг той трісне,
І знову темно, так як і було ...
Так хочу вирватись, шугнути в небо,
Десь поза хмари де дощу нема,
Знайду там спокій.Все ,що мені треба -
Блакиті трошки...Зникне хай пітьма!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496071
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: горлиця