Кудись далеко зиму завезли


Кудись  далеко  зиму  завезли,
Шукай,  а  чи  допитуйся  –  не  знайдеш,
А  нині  –  трав  смарагдовий  розлив
Між  берегів  ясного  виднокраю.

І  пестить  вітер  чубики  малі,
Несе  в  світи  симфонію  пташинну.
Через  замети  посивілих  літ
До  мене  незабуткою  ти  линеш.

І  наброститься  спогаду  печаль,
Душа  рвонеться  з  ветхого  припону.
Та  гірко  усміхнеться  мудрий  час,
Змахнувши  з  вії  крапельку  солону…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495721
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: stawitscky