Кудись далеко зиму завезли,
Шукай, а чи допитуйся – не знайдеш,
А нині – трав смарагдовий розлив
Між берегів ясного виднокраю.
І пестить вітер чубики малі,
Несе в світи симфонію пташинну.
Через замети посивілих літ
До мене незабуткою ти линеш.
І наброститься спогаду печаль,
Душа рвонеться з ветхого припону.
Та гірко усміхнеться мудрий час,
Змахнувши з вії крапельку солону…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495721
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: stawitscky