Така наша весна.

Мені  тебе  так  шкода.  є.
А  тебе  ж  то  нема.
Чи  то  літо.
Чи  то  осінь.
Чи  зима.
(пан-господар  домА).
А  я  сама.
І  ти  сам.
Ти  ж  знав,  шо  я  нічого  тобі  більш  не  дам,
окрім  розчарувань,
(чи  то  зачарувань)
чекань,
прощань.
Ти  ж  знав,шо  я  нічого  не  скажу
окрім  "Отстань!"

Нехай  тобі  не  буде  мене  шкода,
нехай  оця  квітнева  прохолода
(насолода)
нас  розведе
до  завтра...
І  хай  твоя  любов,
як  та  купальська  ватра
(і  що  вона  палала  надто  ясно.
Прекрасно!)
догорить.  
Ти  знаєш,нам  обом  так  буде  легше...
Жить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495581
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Graveyard_Slut