Чуєш? Так. Повисла тиша...
Темрява стає густіша...
... а в ній – коси чорні й плаття,
Смертю рванеє на шмаття,
І в очах застиглих – лють...
Вони вже жалю́ не ймуть,
Як не знають більше сну.
Тільки кров змива вину...
Мертва помсти вимагає!
Жахів сіть прокльон сплітає,
Лиш воліючи, до віку,
Жертв розпачливого крику...
Чуєш? За плечем хрипить...
Ти помреш в наступну мить!
Знов і знов чека прокляття...
Чорні коси... біле плаття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495528
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Андрій Майоров