Коли ти спав в колисочці дитячій,
безтурботним, тихим сном,
мама молилася за тебе на ніч,
нахилившись світлим чолом…
Коли ти падав, розбивав коліна,
плакав і кричав від болю,
мама говорила: «Не плач сину!» -
й витирала сльози рукою…
Дитинство пройшло, проходить юність,
ти вже дорослим став давно,
лиш мама тебе так само любить,
за тебе молиться перед сном…
І коли ти втрачаєш увесь сенс
життя, і в майбутнє віру,
лиш пам’ятай, що мама - твоє все,
і ніколи тебе не покине…
Пам’ятай, що для мами болить,
коли ти її розчаровуєш…
Дякуй для мами й бережи її,
навіть, коли увесь світ тебе сковує…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495527
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Юра...