В полоні слів, в полоні сліз
І у образ гірких полоні,
Які так довго в серці ніс,
Що долею лягли в долоні.
Життя скрижалі золоті
Від давності вже потемніли…
Ми іще й досі молоді,
То тільки душі посивіли…
Приспів:
Хоч повернуть минуле не дано,
А серце, іноді, в його полоні,,
Майбутнє вітром стукає в вікно,
Вчора жебрак, а завтра ти на троні!
Хоч повернуть минуле не дано –
Майбутнє вітром стукає в вікно.
В полоні незбагненних мрій,
У нездійсненного полоні
Майне далекий образ твій
І тугою впаде на скроні.
І, ніби, все в наших руках,
Та не сягнуть глибин криниці.
Надією, навіть в думках,
Так досхочу і не напиться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495099
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: Лина Лу