Очеретянки довга співанка у лузі -
Стрепенулись думки. А подалі росте стрілолист,
мов явились світи у воді із ілюзій,
а загострене листя то хвилі помірні колись.
Мов межа розчинились в ранковій дрімоті
і задумався ледь: чи можливо увесь охопити умить
оцей світ. І відчути сьогодні, чи потім:
Він росте не з води, а з землі, коли тут шелестить.
24.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495080
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: Андрій Пульсар