Минає час, життя минає у журбі,
То спогади пам'яті я палю.
До Бога у тихій молитві, у мольбі,
Дивлюся на відблискі кришталю...
Несе мене, ота стрімка, швидка ріка
У життєвім, бурхливім океані,
В штормі не видно берега ні маяка,
Дивлюсь фільм та пітьма лиш на екрані...
Та проб'ється світло крізь повну темряву,
То я, напевно і вже точно знаю,
І хоч пройти ще не одну тяжку верству -
Іскра надії в серці не вмирає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495068
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: Валерій Кець