АЛКАШІ (Великодня промова)

"Душа  болить,  бо  очі  бачать  горе
І  серце  не  дозволить  промовчать!
Я  Вас  прошу,  посдухайте,  панове,  
Те,  що  вам  я    хочу  розказать."

"Давай,  кажи,  як  так  уже  захтілось,
То  кожний  з  нас  пробивчий  на  слова!
І  щоб  тебе  серденько  не  боліло,
ти  розкажи  над  чим  журить  душа!"

"Ну  що  ж,  брати  мої,  Вкраїнці,
Я  вас  люблю  і  вами  дорожу,
І  розказати  мушу  те  чим  на  одинці
Я  сам  частенько  голову  журю.

Цвіте  алкоголізм,  як  ніколи  ще  не  цвів.
П'ють  усі,  кому  не  лінь  стакан  підняти.
Свято  великоднє,  в  людей  накритий  стіл,
А  дехто  вже  повзе  р*гати.

І  перший  день  минає  Великодній,
Набуханий  народ  лягає  спать,
А  я  тверезий  був,  і,  знаєте,  прикольно,
Коли  тобі  не  хочеться  р*гать!

День  другий,  понеділок,  облива́ний!
Хтось  до  церкви  поспішив  зрання,
а  хлопець,  молоденький  обр*ганий,
Біля  магазину  попивав  квасця.

Бо  зранку  він  вже,  бачте,  нализався,
І  щось  в  середині  його  штормить,
вінтихо  сам  до  себе  мотилькався,
Бо  ще  й  голівонька  чомусь  болить.

А  другий  став  над  ним,  сміється,
Клекоче  журавлинії  пісні.
Але  і  він  сьогодні  ще  доп'ється
І  буде  птім  валявся  у  г*вні!

Святковий  день  біжить  вже  до  кінця,
Червоне  сонце  лягає  за  смереку,
А  хлопчики  малі  сосуть  винця,
Хоча  ще  вчора  вірили  у  вуйка  Йвана  лелеку!

Культурний  заклад  і  культурні  люди,
Вже  вечір,  в  клубі  йде  концерт,
Хлопчина  молодий  зціпивши  зуби
Надвір  біжить  р*игаючи  в  пакет.

В  той  час,  на  іншому  краю  села,
допити  намагаються  фляшчину.
Стараються,  най  трісне  хоч  жила,  
І  льють  все  більше  кожен  раз  в  чарчину.

Допили,  все,  канзона,  вуаля!
Прицмокують  і  пляшуть  без  упину.
А  по́тім,  р*гатинням  розсипа,
Плюють  на  себе  свою  ж  таки  слину!

І  жаль  мені,  що  я  один  із  них,
Отой  тупий  обмежений  р*гач,
Яких  в  країні  зараз  греб  гати!
В  країні  цій  панує  тільки  ср*ч!

Я  перепрошую,  панове,  що  за  нах?
Хіба  не  крові  ми  козацької  плодіння?!
А  ведемо  себе  як  жид  і  лях,
Любителі  свинячого  жиріння!

Заб'ємо  болт,  не  будем  більш  бухати,
І  прославляти  марку  алкашів!
Ми  будем  спортом,  спортом  си  займати
І  станем  схожі  на  птахів,  орлів!

Ставайте,  хлопці,  я  вас  проведу
У  світ  тверезий,  де  цвіте  розмай,
Туди,  де  ніхто  не  поклоняється  вину,
І  світ  той  схожий,  зуб  даю,  на  рай!"


"О,  це  ти  правильно  сказав!..  
Ну  то  шо,  за  це  і  вип'єм!"

   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494980
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: Ессай