«Ой, полна, полна моя коробушка,
Есть и ситец, и парча,
Пожалей, моя зазнобушка,
Молодецкого плеча!
Пойду, выйду в рожь высокую,
Там до ночки погожу,
А завижу черноокую –
Все товары разложу».
"Коробейники" слова: Николай Некрасов
Ти зумів до душі достукатися…
Чи купити – ціною слів…
НаодИнці була – з розпукою…
Та утішити ти зумів…
Чим за те почуття заплАчено?
Може, волею у журбі?
Нерозважлива, необачлива,
Чим віддячу тепер тобі?
Чи візьмеш ти платню оковами?
...Осоружні твоїм рукам…
І живу тепер – зачарована,
З неоплаченим почуттям…
***************************
Он продаёт и покупает.
Он так небрежен. Не спешит.
С таким достоинством играет
На струнах страждущей души!
Не устоишь. Не прогадает.
Вручит как данность он товар.
Душа такого называет
Старинным словом – антиквар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494857
Рубрика: Лирика
дата надходження 25.04.2014
автор: Ірина Лівобережна