Вечірні сутінки на землю опустились,
Багрянець золотий розливсь по небокраю.
На сон нічний усе благословилось,
Природа майже зовсім затихає.
Іще один завершується день,
Перегортається життя іще одна сторінка.
Стихають відголоски стомлених пісень,
Вогнем спалахують тополь косинки.
Втомившись, сонце котиться за обрій,
Щоб завтра знову новий день почати.
Щоб знову зігрівати людські долі,
Щоб спокій і надію дарувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494722
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Оксана Бакуменко