Кричать, кружляють над млином граки.
І чується обурення в тих криках –
Вони сюди летіли напрямки,
Бо на зиму їх звично ждав і кликав
З країв холодних щедрий клаптик цей.
А зараз непривітно зустрічає.
А зараз в нього скривджене лице –
Ані машин, ані людей немає.
І свіжі пні біліють від тополь.
Як жаль тих сідал!
Бо задовольняти
Могли всю зграю.
Вівся з них контроль
За ненавмисним розсипом зерняток.
І де ж тепер діждатися весни?!
Шукати інші доведеться прийми!..
Граки кричали.
А новий смітник
Це чув і розгортав для них обійми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494611
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Ніна Багата