Заради тої миті серце ще живе …

Яка    краса  !...
Чи  чуєш  срібний  гомін  ,
що  переливом  котиться
з  квітучих  верховіть  ...
І  бджіл  нестримно-працьовиті  рої  ,
що  неквапливо  виринають  із  суцвіть  ...

Яка  краса  !...
Лише  вікно  прочиниш  ...
вона  наповнить  простір  ,
заполонить  усе  ...
Тоді  нарешті  ...  розумієш  ...
заради  миті  тої  серце  ще  живе  .

22.04.2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494369
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Іванюк Ірина