ПАСОЧКА

Ну,  як  сьогодні  паску  не  спекти?
В  мішку  –  мука,  немов  біленька  вата...
Немов  черешні  гілочка  кудлата,
Зронила  цвіт  на  пальчиках  руки́...

Дрібні  родзинки  карими  очима    
До  себе  манять  навколишній  світ...
Малий  синочок  зиркає,  мов  кіт,
І  усмішка  у  нього  –  невловима...

В  великій  мисці  дихає  розчина...
Такий  вже  день  приємно-клопіткий.
Лоскоче  промінь  світлозолотий
Припудрені,  м’які  сметанні  ди́ва.

Пасхальні  яйця  дивляться  святково,
Чекає  кошик  вже  знайому  стежку...
І  вишиття,  оздоблене  в  мережку,
Де  áнгели  зі  світу  неземного.

Запахло  пахощами  теплої  весни,
Ввірвавшись  поміж  щілочку  віконну...
Вже  завтра  всі  молитимуться  Богу,
Якого  безсердечно  розп’яли.

Ну,  як  сьогодні  паску  не  спечи?!
З  цукатами  й  ваніллю  запашити...
Так  хочеться  цей  день  благословити
І  запалити  за  любов  свічки́!

Раніш  світанку,  ще  до  сходу  сонця
Достойно  веселяться  Небеса...
А  за  подяку  –  пасочка  гладкá
Із  кошика  випишнює  рум'янця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494056
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА