Ще так багато маю розказати
Тобі про Україну та Майдан,
Про сон, який біжу стрічати
І сум зіниць, що від словесних ран,
Про зиму, яка нас змінила,
Про ніжну, тривожну весну,
Про долю, яка щосили
Відводить любов ясну…
Про душу, яка не скорилась,
Про серце, яке щемить,
Про очі, які дивились
Убік і тому болить…
Про маму, яка чекає…
Про дощ, що змива сліди
Усе розповім…я знаю..
Та тільки прошу не йди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493980
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: Любов Казмірчук