Пам’яті рідних Перетікаємо у час


Перетікаємо  у  час
За  миттю  –  мить,  життєві  днини…
Все  в  русі  в  світі  і  у  нас,
Душа  свята  у    ці  хвилини
Не  спить,  а  творить  вже  нове
І  неповторне,  Божим  даром.
А  щось  таємне  тихо  зве,
Бо  серцю  від  Любові  гарно…

Перетікаємо  у  час  –
Не  зупинити,  не  звернути,
То  є  закон  –  він  без  прикрас,
Знайшов  чи  ні  червону  руту.
Чи  встиг  згубити,  що  знайшов…
Цей  фіолет  із  потойбіччя
Зустріне  втішно  знов  і  знов,
Як  рідні,  радісні  обличчя…

01.08.2009р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493783
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: Променистий менестрель