Таке високе небо…

Я  пів  життя  кохала  і  чекала
Тебе  одного.  В  пам"яті  моїй
Дитинство  наше  босоноге  в  полі.
Стежки  в  лісах  і  золото  ланів.

Таке  високе  небо,хмарки  в  ньому
Похожі  на  палаци  чарівні.
Ми  будем  жити  в  них  разом  з  тобою.
Ми  в  щастя  вірили-були  такі  малі.

Але  стежини  наші  розішлися
І  розлучились  долі  назавжди.
Живеш  ти  із  сім"єю  у  Росії,
Та  в  пам"яті  моїй  такий  малий.

Не  мріяла  зустріти,не  гадала
Побачити  я  усмішку  твою.
Полковником"зелених  чоловічків"
Вернувся  ти  до  рідного  краю.

Тут  залишились  рідні  твої,друзі.
Село  сміється  в  променях  весни.
Навіщо  ти  приїхав  і  для  чого
Чому  ти  служиш  ангелу  війни?

Таке  високе  небо,хмарки  в  ньому
Похожі  на  палаци  чарівні.
Та  вже  не  жити  нам  у  них  з  тобою,
Бо  в  щастя  вірили  коли  були  малі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493768
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: кацмазонка