не йди, залишся, бачиш, плачу!
бачиш як граю на струні
твого серденька я не бачу
та бачу моє, в стороні..
не пущу, хочеш розпластаюсь
наддвірок чуєш як скрипить?
так слізно слізно вимагаю
ще одну мить блаженну мить
не дам, нікому твої руки
схрещу їх разом, де мої
болить, ось тут, подуй, ще хуки
ще нижче нижче у гаї
ходім, на хвильку, хтось там кличе
он, чуєш, мавок передзвін
підсунься, ближче, трохи ближче
мені те треба, що й усім
не треба, йди, я схаменюся
зітру сльозу травневим днем
за тебе богу помолюся
відчую ще раз тихий щем
не хочу, щоби потім вкрали
моє кохання чи любов
вони одного розіп'яли
вампіри світлі з'їли кров
скоріш іди не оглядайся
я швидше чорне одягну
Ровом у венах, зоставайся
твоя навіки, я пливу..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493700
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: Ольга Ратинська