За Великоднім кошиком лозовим
Зібратися чомусь так важко всім.
Свої на кожній писанці узори,
Розсипана між них біліє сіль.
Гірчать слова в думках пекучим хроном,
Повіки сльозоточить прикрий жаль.
Так як вино назад не влити в грона,
Терпінням переповнений ґрааль -
До дна не спити, на вустах судоми;
Самообман лишається на дні...
Ковбаска, шинка, масло, сир, як вдома,
Чому ж родзинки в пасочці сумні?
Бо надто різні писанок узори
І крашанок різняться кольори...
З верби одної кошик той лозовий,
Самі ж галузки - різної пори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493494
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: Бойчук Роман