Завари мені чашечку кави
і присядь но тут поряд зі мною
Долю, будь же зі мною ласкава
Хоч не вірим в одне одного з тобою
Ти знаєш, я збився з дороги
Все життя як по лісу блукаю
Не ходжу на чужі я пороги
Бо мене там ніхто не чекає
Моя зебра не з тих кольорів
Замість білого має червоний
Полишв все, чого так хотів
І не знаю вже чим я так хворий.
Моя пісня потроху стихає
Але прошу ти дай мені знати
Де знайти ту істоту що знає
Як цей проклятий світ покохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493470
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Олександр Озерський