єдиний, що хворіти іншою не вмієш…

Здається,  вже  давно  нема  про  що    писати.
Усі  думки    сто    раз  повторені  й  затерті!
Набридло  ламать  крила  і  кричати!
Що  ж    словом  ти    доб'єшся,  окрім  смерті?


Книжки  дістали,  музика  набридла...
Там,  в  них,  живе  кохання!  Розумієш???
Компанія  із  себе,  стін    і  тиші  остогидла...
Де  ти,  єдиний,  що    хворіти    іншою  не  вмієш?


Шматок  паперу,  ручка,  ніч,  червоні  очі...
Набридлива  присутність    власного  єства.
Не  уявляєш,  як  втекти  від  себе  хочу!
Лимон  без  цукру  і  пакетик  чаю,  хоча...  Краще  два!


Хай  кажуть,  що    я  чЕрства,  ти  не  вір!
Якщо    пройдеш  цю  перепону,  сам  побачиш!
Я  також  щастя    хочу  і  навіки,  і  без  мір...
Ось  так...
Що    сталося?  Чому  ти  плачеш?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493272
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Магура