Мале сузір'я - хутір рідний наш.

Ми  за  озерами,  морозом  скутими,  
Що  загубилися  в  очеретах.  
Над  Михайленковим  далеким  хутором  
Прадавня  тиша  плине  наче  птах.  
Піщана  вулиця  до  лісу  тулиться  
Бруниться-в'юниться  і  се,  і  те  ...  
Ночами  млосними  аж  ген  за  соснами  
В  лісах  купальських  папороть  цвіте.

[b]Приспів:[/b]   Ой,  гиля,  гуси  
На  чисту  воду  
У  верболози  
Поміж  отав!  
Не  тільки  буси  –
Дівочу  вроду  
Козак  помітив  
Та  й  привітав.

Живем,  не  тужимо,  усе,  як  водиться  
За  вітром-стужею  приходить  май  
У  нас  посіється,  у  нас  і  вродиться  
Тож  приїздіть  на  пишний  коровай.  
Між  верболозами  зронили  пір'ячко  
Поважні  гусоньки  -  старі  й  малі  
Живи,  наш  хуторе,  мале  сузір'ячко,  
Притулок  наш  єдиний  на  землі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493145
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 17.04.2014
автор: Галина Будянська