З безодні спогадів туманних,
бува непрохано, неждано,
чийсь жест чи фраза враз спливе.
І зринуть в пам'яті лякливо
оті секундочки щасливі
а чи болючі. Полохливо
на мить минуле оживе.
Стріпнешся серцем і думками.
Жаль за пройдешніми роками
розбудить в грудях тоскний щем...
Та час байдужий мимоволі
згасив емоції і болі,
немов переглядаєш долю,
розмиту проливним дощем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493119
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2014
автор: Світлана Моренець