Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
Веселим вітром розмовляє вже зі мною
І Сонця променем враз обійняв;
Він від зажури звабив Світла грою
І до думок високих перейняв.
Так легко Серцем відлітати в ясні далі,
Де Він не раз нам знаки подавав.
Для того, щоб поменше ми блукали,
Зірковим посохом наш шлях благословляв.
Я вірю – вільними, як птаха сотворяв нас,
Самі вже мучениками тепер стаєм.
Сказати хочу всім землянам планетянам:
„Давайте всі благоговіння понесем –
благоговіння за всі труднощі підйому,
благоговіння за те Світло – нас вести;
і за надію Божого всім Дому,
що Сенс Великий кожен в Вірі зміг знайти”.
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
07 січня 2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492895
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: Променистий менестрель