На траву роса упала
Обійняв туман ріку
Зозулиця закувала
На далекому току.
[b]Приспів:[i][/i][/b] Ку-ку! Все не вічне
На короткому віку
Приготуйся пити воду
І солодку, і гірку!
Ку-ку! Ку-ку!
Жити довго розігнався
Сили нібито були
Ще недавно женихався
А вже діти підросли.
Будував, садив, бо треба
Просипався до зорі
Думать ніколи про себе
Бо онуки на порі.
Куй, зозуле, що зосталось
Ще хоча б один рочок
Все життя моє всоталось
Як вода в сухий пісок.
...На траві блищить росиця
Тішить душу водограй
Чом замовкла, зозулице?
Що ж спасибі і прощай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492886
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 16.04.2014
автор: Галина Будянська